Освенцим
Введення до учасників ВДМ
2016 року

AR - DE - EN - ES - FR - GR - HE - IT - JA - KO - PL - PT - RO - RU - SV - UK - ZH

«Auschwitz» є німецькою назвою польського міста Освенцим, яке після вторгнення в 1939 р. на територію Польщі, та її поразки, було включено до складу Німецької імперії. Для усунення польської еліти, яка могла би організувати рухи спротиву, німецька влада в червні 1940 році створила у цьому місті табір "Konzentrationslager (KL) Освенцим". У наступні роки табір швидко розгортався і отримав додаткові завдання – передусім знищення євреїв. З восьми сіл було виселене польське населення, їхня територія була включена в так звану сферу інтересів табору, що займала площу в 40 км2. Більшість будівель були зруйновані, а замість них були побудовані ряд агропромислових тваринницьких ферм. Окрім того були створені під-табори при заводах, фабриках та шахтах, в результаті чого в комплекс Освенцима входили більш ніж 40 під-таборів. Позбавлених людської гідності - ув'язнені отримали номер замість імені й були використані для рабської праці. Середня тривалість життя ув'язненого в таборі була меншою ніж один рік. Могил вбитих тут немає, попіл їх спалених тіл був розвіяний по вітру.

До концентраційного табору Освенцим: з 1940 року, було привезено близько 140-150 тисяч поляків, половина з яких було вбито; від 1941 року, після вторгнення Німеччини в СРСР, привезено біля 15000 військовополонених, з яких переважна більшість було вбито; з 1942 року, в рамках вирішення, так званого, «остаточного єврейського питання» - близько 1,1 мільйон євреїв з майже всієї Європи, з яких понад 900 000 незабаром після прибуття були знищені в газових камерах і 100 тисяч в таборі; від 1943 року - приблизно 23 000 Сінті та Циган, з яких урятувалося лише близько 2000 осіб; між тим багато інших людей пройшли через цей табір смерті - в основному противники політичних нацистів в Чехії, СРСР (Білорусь, Росія та Україна), Франції, Югославії та з інших країн, в тому числі Німеччини і Австрії, а також Свідки Ієгови, гомосексуалісти і так звані. освітні в'язні та злочинці.

В теперішній час в цьому сумному місці пам’яті можна зустріти людей з усього світу, котрих історія Освенцима глибоко торкається. Проте, контекст пам'яті кожного - відрізняється. Євреї розглядають це місце, як символ майже повністю реалізованого плану, щодо знищення єврейського світу в християнській Європі, Голокост, Шоа. Поляки пам'ятають пригнічення і терор окупантів неопоганської нацистської Німеччини, якій чинило опір суспільство, що було закорінене в християнських цінностях. Громадяни з країн колишнього Радянського Союзу, пам’ятають звільнення Європи від фашизму під час Великої Вітчизняної Війни завдяки Радянській Армії. Для німців, Освенцим є нагадуванням найбільшої поразки за всю їхню історії, та закликом до моральної віднови. Є й інші перспективи пам'яті. Сьогодні Освенцим є пересторогою для всього світу, де кожний відвідувач шукає про що ця трагічна історія хоче вказати власне йому. Католицька Церква згадує мучеників руху спротиву проти нацизму, а також своєї провини, пов’язаної з традицією християнського антиюдаїзму.

Той, хто трактує це місце з належною йому серйозністю, доторкається до сьогодні незагоєної рани, що сильно пов'язано з його власною ідентичністю. Освенцим ставить перед нами питання: Ким би я був в тій ситуації, в ті часи? Ким я є сьогодні в моїй відповідальності перед Богом і людьми? Ця рана також присутня і в наших відносинах. Освенцим розпочався з руйнування людських відносин: "інші" більше не були трактовані як люди. Як відновити наново взаємну довіру? Загоєння рани після Освенцима є історією наших відносин.

Де присутній Бог посеред цього місця? Навіть Папа Бенедикт XVI сказав: "У такому місці, як це, не вистачає слів, а посеред жахливої тиші - серце волає до Бога : Господи, чому ти мовчав? Чому дозволив цьому статися? В тиші ми схиляємо голови перед нескінченною юрбою людей, тих, котрі тут страждали і були вбиті» (28.05. 2006). Але це місце також має ознаки присутності Бога і людяності, перемоги любові посеред світу ненависті. У червні 1979 р. Папа Йоан Павло II сказав: "У цій страшній бійні [...] отець Максиміліан Кольбе одержав духовну перемогу, подібну до перемоги самого Христа, віддаючи добровільно себе на смерть в голодному бункері за брата [... ..] Скільки подібних перемог тут відбулося? Перемагали люди різних віросповідань, різних ідеологій, ймовірно не лише віруючі. Ми хочемо охопити почуттям найглибшої поваги  кожну з цих перемог, будь-який прояв людяності, який був запереченням систематичної системи, заперечення людства".

Свята Едита Штайн - сестра кармелітка Тереза Бенедикта від Хреста, покровителька Європи, була вбита в Освенцимі - Біркенау через своє єврейське походження. Папа Йоан Павло II сказав: «З цього моменту, згадуючи щороку нову святу, ми не можемо не пам’ятати й про Шоа, про той жорстокий план геноциду, про той план, жертвами якого стали мільйони єврейських братів і сестер. Нехай Господь осяє своє обличчя над ними і нехай обдарує їх миром". (10.11.1998). "Її крик приєднується до голосіння усіх жертв цієї страшної трагедії, але в той же час є він поєднаний з криком Христа, який надав людському стражданню таємничу і постійну плідність" (01/10/1999).

Після Другої світової війни, як Католицька Церква так і багато інших окремих осіб, зробили багато для зцілення християнсько-єврейських та польсько-німецьких стосунків. Це можна також відчути в Освенцимі. У 2006 році Папа Бенедикт XVI завершив свій візит в Аушвиц-Біркенау словами: "Богу хай буде подяка за те, що очищення пам'яті, до якого закликає нас це місце, народжує тут ряд ініціатив, які мають за ціль протистояти злу і внести свій вклад в будівництво добра. Декілька хвилин тому я мав можливість поблагословити Центр діалогу і молитви. В околицях, недалеко звідціля - живуть черниці - кармелітки, які відчувають себе, певним чином, об'єднані з таємницею Хреста і нагадують нам про віру християн, яка проголошує, що сам Бог зійшов в пекло страждань і страждає разом з нами. В Освенцимі також є центр святого Максиміліан, а також Міжнародний Центр Освіти про Освенцим і Голокост. Існує також Міжнародний Молитовний Центр Молоді. Біля одного з Молитовних Центрів розташований Єврейський Центр. Створюється Академія з Прав Людини. Так що є надія, що це жахливе місце поступово стане місцем для дозрівання конструктивного мислення, і що пам’ять сприятиме протистоянню злу і тріумфу любові".

Тому відвідини цього меморіалу є не лише освітнім заходом, але також і провідування мертвих, випробуванням своєї совісті, визнанням віри і прагненням прийняти рішення, щодо примирення у своєму житті. Все це ми приносимо в молитві перед обличчям Милосердного Бога, просячи Його про допомогу, щоби ми могли стати знаряддям Його миру.

Centrum Dialogu i Modlitwy w Oświęcimiu 2016
www.cdim.pl